Катерина Макарук

Колись я вважала, що йога це про можливості тіла: сон на цвяхах, ходіння по склу та хитромудрі пози. Пізніше дізналася, що це ще про самопізнання, філософію, духовність. Вона вабила мене, але то погода не льотна, то настрій не спортивний, то робота, борщі.

Одного разу хтось занадто уважний запитав чому в мене одно плече нижче іншого. І якщо раніше я цього не підозрювала, то після такого питання воно почало турбувати. Товариш Google підказав, що виправити це може йога. Так я потрапила на заняття.

Танці та гімнастика в дитинстві пройшли повз мене, а природа не нагородила гнучкістю. Тому йога виявилась чимось абсолютно новим, іноді складним, але дуже цікавим.

Почала поглиблюватися у вивчення літератури, відвідувати всілякі заходи. На одному з яких познайомилася з напрямом ADHOyoga. Це не було любов'ю з першого погляду. Але враження залишились яскраві.

Знайомство збіглось з екватором декрету. Повертатися в режимне лабораторне життя не хотілось, але ідеї чим займатися були відсутні.

Питання про те, що люблю, чим подобається займатися, що приносить задоволення, так або інакше приводили до йоги.

І тут зустрілась реклама про набір на інструкторський курс з АДХОйоги. Так з практиків я перейшла до інструкторів.

Після курсів планувала вести зайняття тільки в стилі ADHO. Але так склалося, що багато займаюся з дітками:

- Ще не народженими на занятті для вагітних. Там вчуся сповільнюватися і знімати понад очікування. Повертаюсь в той ніжний стан, наповнюючись жіночою енергією.

- Із вже народженими на заняттях мама і малюк. Тут вчусь не прив'язуватися до планів і швидко орієнтуватися під ситуацію. Малюки непередбачувані. Ніколи не знаєш, що їм сподобається.

- І з особливими дітками, які вчать терпінню та наполегливості.

Класи з АДХО йоги - це мій особистий острівець кайфушек.

Закриваючи очі для налаштування на практику, потрапляєш в інший світ. Повне занурення в тіло і теперішній момент, проживання кожної секунди. Глибоке дихання, усвідомлення стану, потреб розуму та тіла. Увага тільки на собі. Починаєш чуйніше чути, яскравіше бачити, влювати відтінки аромату пахощів. Тіло саме просить руху. Хоче розправитись, потягнутись, ніби струсити з себе панцир.

Починається м'яка розминка, що вмикає тіло, після якої не помічаєш, як опинився в гарячій основній частині. А там усі АДХО принади. Мобілізація, сила, провокація, та табата-йога, яка ще нікого не залишила байдужим. Потім, заняття плавно перетікає до розтяжки, балансів і закінчується в глибокій шавасані під шелестіння посоху дощу, дзвін чаш та повне заглиблення в себе.

Кожне заняття готую так, щоб жодна ділянка тіла не залишилась обділеною увагою. Хочеться ділитися накопиченим досвідом, знаннями. Допоможу вам ближче познайомитися з собою, підібрати потрібний ключик до тіла. А освоївши керування "фізикою", наблизитися до контролю розуму.

На зайнятті я суцільні очі та вуха. Намагаюся дати те, чого потребуюсь саме зараз. Можу стояти поряд, строго рахувати та контролювати. Можу підтримувати, надихати, мотивувати. А можу дати спокій та непомітно стежити, щоб не зашкодили собі.

Для мене практики це, в першу чергу, живі люди з індивідуальними цілями та можливостями, змінами стану та настрою. Намагаюсь помічати ці особливості, сильні та слабкі сторони, переваги, нелюбимі елементи. І будувати практику так, щоб кожен отримав від неї саме те, що йому треба саме зараз.

Мені важливо, щоб кожен пішов з почуттям радості та задоволення.

Неймовірно надихає, коли у практиків щось виходить вперше. Радує, коли вони говорять, що після заняття сплять міцніше ніж зазвичай. Коли не втікають додому, а сидять задоволені, укутані в пледи та діляться тим, що пережили за заняття та в шавасані.

Йога прекрасна. Вона дає інструменти для поліпшення життя з різних сторін. Я глибоко в неї закохана. Щиро вважаю, що вона унікальна і підходить абсолютно усім. Тільки варто знайти свого провідника в цей дивовижний світ.

"Йога - це світло, яке, якщо спалахнуло одного разу, ніколи не згасне. Чим краще практика, тим яскравіше полум'я".